Біблія протягом одного року
Жовтень 16
| Єремія 17:1-27 |
| 1. Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх. |
| 2. Як про синів своїх, так пам'ятають про жертовники своїх та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках, |
| 3. про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої за гріх по всіляких границях твоїх. |
| 4. І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він! |
| 5. Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає! |
| 6. І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому... |
| 7. Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його! |
| 8. І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду! |
| 9. Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його? |
| 10. Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його. |
| 11. Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці... |
| 12. Трон слави, високий від віку, це місце нашої святині! |
| 13. Надіє Ізраїлева, Господи, посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води. |
| 14. Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, бо Ти слава моя! |
| 15. Ось вони мені кажуть: Де слово Господнє? Нехай воно прийде! |
| 16. А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було. |
| 17. Не будь Ти для мене страхіттям, на день зла Ти моє пристановище! |
| 18. Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням! |
| 19. Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму. |
| 20. І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими. |
| 21. Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму. |
| 22. І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був! |
| 23. Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання. |
| 24. І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, каже Господь, щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, |
| 25. то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно! |
| 26. І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього. |
| 27. А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, і не погасне! |
| Єремія 18:1-23 |
| 1. Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи: |
| 2. Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої. |
| 3. І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі. |
| 4. І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити. |
| 5. І було мені слово Господнє, говорячи: |
| 6. Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви! |
| 7. Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити, |
| 8. та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому. |
| 9. А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити, |
| 10. та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його. |
| 11. А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки! |
| 12. Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого. |
| 13. Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева! |
| 14. Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі? |
| 15. Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій, |
| 16. щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю... |
| 17. Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя! |
| 18. І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його! |
| 19. Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників! |
| 20. Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути! |
| 21. Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні! |
| 22. Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили... |
| 23. А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого! |
| Псалми 118:25-29 |
| 25. Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти! |
| 26. Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому! |
| 27. Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника! |
| 28. Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати! |
| 29. Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! |
| Приповісті 27:11-12 |
| 11. Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. |
| 12. Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. |
| 1 Солунян 3:1-13 |
| 1. Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі, |
| 2. і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі, |
| 3. щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. |
| 4. Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. |
| 5. Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний. |
| 6. А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, |
| 7. через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри. |
| 8. Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте! |
| 9. Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом? |
| 10. Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі. |
| 11. Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас! |
| 12. А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас! |
| 13. Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його! |
|