| Ісая 53:1-12 |
| 1. Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє? |
| 2. Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! |
| 3. Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його... |
| 4. Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... |
| 5. А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! |
| 6. Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! |
| 7. Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст... |
| 8. Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано... |
| 9. І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани... |
| 10. Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження! |
| 11. Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе. |
| 12. Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців! |
| Ісая 54:1-17 |
| 1. Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь! |
| 2. Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй! |
| 3. Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені. |
| 4. Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!... |
| 5. Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий! |
| 6. Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог. |
| 7. На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю. |
| 8. У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь. |
| 9. Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе! |
| 10. Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь. |
| 11. Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів! |
| 12. І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння. |
| 13. Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм! |
| 14. Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він. |
| 15. Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде. |
| 16. Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю. |
| 17. Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь! |
| Псалми 113:1-4 |
| 1. Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа! |
| 2. Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки! |
| 3. Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я! |
| 4. Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса! |
| Приповісті 26:17-19 |
| 17. Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої. |
| 18. Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть, |
| 19. так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!... |
| Єфесян 3:1-21 |
| 1. Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган, |
| 2. якщо ви тільки чули про зарядження Божої благодаті, що для вас мені дана. |
| 3. Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище, |
| 4. з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової. |
| 5. А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам, |
| 6. що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію, |
| 7. якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його. |
| 8. Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове, |
| 9. та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе, |
| 10. щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа, |
| 11. за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім, |
| 12. в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього. |
| 13. Тому то благаю я вас не занепадати духом через терпіння моє через вас, бо воно ваша слава. |
| 14. Для того схиляю коліна свої перед Отцем, |
| 15. що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі, |
| 16. щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім, |
| 17. щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, |
| 18. змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, |
| 19. і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою. |
| 20. А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас, |
| 21. Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь. |