A A A A A
Біблія протягом одного року
Січень 9

Буття 17:1-27
1. І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
2. І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе.
3. І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
4. Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів.
5. І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
6. І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
7. І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.
8. І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.
9. І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях.
10. То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас.
11. І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.
12. А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого.
13. Щодо обрізання, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.
14. А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого!
15. І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра.
16. І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї.
17. І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?
18. А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!
19. Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.
20. А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його.
21. А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року.
22. І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.
23. І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої статі з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.
24. А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
25. А Ізмаїл був віку тринадцяти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
26. Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.
27. І всі мужі дому його, народжені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.

Буття 18:1-33
1. І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
2. І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,
3. та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!
4. Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
5. І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.
6. І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.
7. І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.
8. І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
9. І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.
10. І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
11. Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
12. І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!
13. І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
14. Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.
15. А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!
16. І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
17. А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
18. Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
19. Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.
20. І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
21. зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.
22. І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.
23. І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?
24. Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
25. Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?
26. І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.
27. І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
28. Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!
29. І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!
30. І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!
31. І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!
32. І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!
33. І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.

Псалми 5:8-12
8. (5-9) Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,
9. (5-10) бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!
10. (5-11) Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!
11. (5-12) А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім'я Твоє!
12. (5-13) Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

Приповісті 2:10-22
10. бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
11. розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
12. щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
13. від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
14. що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
15. що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
16. щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
17. що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
18. вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
19. ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
20. щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
21. Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
22. а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!

Матвія 7:1-29
1. Не судіть, щоб і вас не судили;
2. бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.
3. І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
4. Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?
5. Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.
6. Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...
7. Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;
8. бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.
9. Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
10. Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?
11. Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!
12. Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.
13. Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.
14. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!
15. Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.
16. По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?
17. Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
18. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
19. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.
20. Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!
21. Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
22. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?
23. І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!
24. Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
25. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.
26. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.
27. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!
28. І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.
29. Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.