A A A A A
Біблія протягом одного року
Січень 5

Буття 9:1-28
1. І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2. І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3. Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.
4. Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5. А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
6. Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
7. Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!
8. І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9. А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
10. І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11. І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
12. І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13. Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14. І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15. І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
16. І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
17. І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
18. І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
19. Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
20. І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21. І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
22. І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
23. Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24. А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
25. І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
26. І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
27. Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
28. А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.

Буття 10:1-32
1. Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
2. Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.
3. А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.
4. А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.
5. Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.
6. А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
7. А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
8. Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів.
9. Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.
10. А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
11. З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,
12. і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.
13. А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,
14. і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.
15. А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,
16. і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,
17. і Хіввеянина, і Аркеянина, і Синеянина,
18. і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянина. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.
19. І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
20. Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
21. А Симові теж народились йому, він батько всіх синів Еверових, брат старший Яфетів.
22. Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.
23. А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.
24. А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
25. А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.
26. А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хасар-Мавета, і Єраха,
27. і Гадорама, і Узала, і Диклу,
28. і Увала, і Авімаїла, і Шеву,
29. і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.
30. А оселя їхня була від Меші в напрямі аж до Сефару, гори східньої.
31. Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
32. Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.

Псалми 3:5-8
5. (3-6) Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,
6. (3-7) і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!
7. (3-8) Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!
8. (3-9) Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.

Приповісті 1:23-27
23. Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
24. Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
25. І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
26. Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
27. Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

Матвія 5:1-26
1. І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
2. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3. Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
12. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13. Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14. Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
16. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
17. Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
18. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
19. Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
20. Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!
21. Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.
22. А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.
23. Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,
24. залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.
25. Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.
26. Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!