A A A A A
Біблія протягом одного року
Січень 3

Буття 5:1-32
1. Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2. Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
3. І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
4. І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5. А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6. І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7. І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8. А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9. І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10. І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11. А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12. І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13. І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14. А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15. І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16. І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17. А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18. І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19. І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20. А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21. І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22. І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23. А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24. І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
25. І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26. І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27. А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28. І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29. ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
30. І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31. А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32. І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.

Буття 6:1-22
1. І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
2. І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
3. І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
4. За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
5. І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
6. І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
7. І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
8. Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
9. Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
10. І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
11. І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
12. І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
13. І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
14. Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
15. І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
16. Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
17. А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
18. І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
19. І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
20. Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
21. А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
22. І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.

Псалми 2:7-12
7. Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8. Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
9. Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...
10. А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
11. Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
12. Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Приповісті 1:10-19
10. Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
11. Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
12. живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
13. Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
14. Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
15. сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
16. бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17. Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
18. то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
19. Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Матвія 3:1-17
1. Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,
2. та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!
3. Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
4. Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий.
5. Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця,
6. і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.
7. Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?
8. Отож, учиніть гідний плід покаяння!
9. І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!
10. Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.
11. Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.
12. У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім.
13. Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.
14. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?
15. А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.
16. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.
17. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!