A A A A A
Біблія протягом одного року
Січень 26

Вихід 1:1-22
1. А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2. Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3. Іссахар, Завулон і Веніямин,
4. Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5. І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6. І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7. А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
8. І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9. І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10. Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
11. І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12. Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13. І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14. І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
15. І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
16. і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
17. Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18. І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
19. І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
20. І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21. І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22. І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!

Вихід 2:1-25
1. І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2. І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3. Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.
4. А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5. І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6. І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!
7. І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?
8. І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9. А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10. І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.
11. І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12. І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13. І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
14. А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
15. І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
16. А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
17. І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18. І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.
19. А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.
20. І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.
21. І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22. І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.
23. І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24. І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25. І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.

Псалми 15:1-5
1. Псалом Давидів. Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?
2. Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,
3. хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!
4. Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;
5. не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!

Приповісті 4:25-27
25. Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.
26. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27. не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!

Матвія 17:1-27
1. А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
2. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
3. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
4. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.
5. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!
6. А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
7. А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!
8. Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
9. А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
10. І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
11. А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.
12. Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.
13. Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.
14. І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,
15. і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.
16. Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.
17. А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!
18. Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!
19. Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?
20. А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!
21. Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.
22. Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,
23. і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...
24. Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?
25. Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?
26. А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!
27. Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...