A A A A A
Біблія протягом одного року
Квітня 13

Ісуса Навина 15:1-63
1. І був жеребок для племени Юдиних синів за їхніми родами: до едомської границі пустиня Цін, на південь від теманського краю.
2. І була їм південна границя від кінця Солоного моря, від затоки, зверненої на південь.
3. І йде вона на південь від Маале-Акраббіму, і переходить до Ціну, і підіймається з півдня, від Кадеш-Барнеа й переходить до Хецрону, і підіймається до Аддару й обертається до Кар до Каркаї.
4. І переходить вона до Адмону, і йде до єгипетського потоку, і границя закінчується на захід. Це буде для вас південна границя.
5. А границя на схід Солоне море аж до кінця Йордану. А границя у бік півночі: від морської затоки з кінця Йордану,
6. і підіймається границя до Бет-Хоґли й переходить на північ від Бет-Гаарови; і підіймається та границя до Евен-Боган-Бен-Рувена.
7. І підіймається та границя від ахорської долини, а на півночі звертається до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.
8. І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим. І підіймається та границя до верхів'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.
9. І біжить та границя від верхів'я гори до джерела Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефрону; і біжить та границя до Баали, це Кір'ят-Єарім.
10. І обертається та границя з Баали на захід до гори Сеїр, і переходить до плеча гори Єарім з півночі, це Кесалон; і сходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.
11. І йде та границя по край Екрону на північ, і біжить та границя до Шіккарону, і переходить до гори Баали, і йде до Явнеїлу. І границя закінчується при заході.
12. А західня границя до Великого моря. А границя ця границя Юдиних синів навколо за їхніми родами.
13. А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім наказом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька велетнів, воно Хеврон.
14. І Калев повиганяв звідти трьох велетнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уроджених велетнів.
15. І пішов він звідти до девірських мешканців, а ім'я Девіра давніше Кір'ят-Сефер.
16. І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою Ахсу за жінку.
17. І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
18. І сталося, коли вона відходила, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
19. І вона сказала: Дай мені дар благословення! Бо ти дав мені землю суху, то даси мені це й водні джерела. І він дав їй Ґуллот горішній та Ґуллот долішній.
20. Оце спадок племени Юдиних синів за їхніми родами.
21. І були ті міста від краю племени Юдиних синів до едомської границі на півдні: Кавцеїл, і Едер, і Яґур,
22. і Кіна, і Дімона, і Ад'ада,
23. і Кедеш, і Хацор, і Їтнан,
24. Зіф, і Телем, і Беалот,
25. і Хацор-Хадатта, і Керійот-Хецрон, це Хацор,
26. Амам, і Шема, і Молада,
27. і Хацор-Ґадда, і Хешмон, і Бет-Пелет,
28. і Хацар-Шуал, і Беер-Шева, і Бізйотея,
29. Баала, і Ійїм, і Ецем,
30. і Елтолад, і Хесіл, і Хорма,
31. і Ціклаґ, і Мадманна, і Сансанна,
32. і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон. Усіх міст двадцять і дев'ять та їхні оселі.
33. На Шефалі: Ештаол, і Цор'а, і Ашна,
34. і Заноах, і Ен-Ґаннім, Таппуах і Гаенам,
35. Ярмут, і Адуллам, Сохо й Азека,
36. і Шаараїм, і Адітаїм, і Ґедера, і Ґедеротаїм, чотирнадцять міст та їхні оселі.
37. Ценан, і Хадаша, і Міґдал-Ґад,
38. і Діл'ан, і Міцпе, і Йоктеїл,
39. Лахіш, і Боцкат, і Еґлон,
40. і Каббон, і Лахмас, і Кітліш,
41. і Ґедерот, Бет-Даґон, і Наама, і Маккеда, шістнадцять міст та їхні оселі.
42. Лівна, і Етер, і Ашан,
43. і Ївтах, і Ашна, і Неців,
44. і Кеіла, і Ахзів, і Мареша, дев'ять міст та їхні оселі.
45. Екрон і підлеглі міста його та оселі його.
46. Від Екрону й до моря усе, що при Ашдоді та їхні оселі.
47. Ашдод, підлеглі міста його та оселі його; Азза, підлеглі міста її та оселі її до єгипетського потоку, і море Велике, і границя.
48. І на горах: Шамір, і Яттір, і Сохо,
49. і Данна, і Кір'ят-Санна, він Девір,
50. і Анав, і Ештемо, і Анім,
51. і Ґошен, і Холон, і Ґіло, одинадцять міст та їхні оселі.
52. Арав, і Дума, і Еш'ан,
53. і Янім, і Бет-Таппуах, і Афека,
54. і Хумта, і Кір'ят-Арба, це Хеврон, і Ціор, дев'ять міст та їхні оселі.
55. Маон, Кармел, і Зіф, і Юта,
56. Їзреїл, і Йокдеам, і Заноах,
57. Каїн, Ґів'а, і Тімна, десять міст та їхні оселі.
58. Халхул, Бет-Цур, і Ґедор,
59. і Маарат, і Бет-Анот, і Елтекон, шість міст та їхні оселі.
60. Кір'ят-Баал, він Кір'ят-Єарім, і Рабба, двоє міст та їхні оселі.
61. На пустині: Бет-Гаарава, Міддін, і Сехаха,
62. і Нівшан, і Ір-Гаммелах, і Ен-Ґеді, шість міст та їхні оселі.
63. А євусеян, мешканців Єрусалиму, Юдини сини не могли їх вигнати, і осів Євусеянин із Юдиними синами в Єрусалимі, і так є аж до цього дня,

Ісуса Навина 16:1-10
1. І вийшов жеребок для Йосипових синів: від єрихонського Йордану до єрихонської води на схід пустиня, що тягнеться від Єрихону по горі до Бет-Елу.
2. І виходить вона з Бет-Елу до Луз, і переходить до границі Арки до Атароту,
3. і сходить на захід до границі яфлетської, аж до границі Бет-Хорону долішнього, і аж до Ґезеру, і закінчується при морі.
4. І посіли це Йосипові сини, Манасія та Єфрем.
5. І була границя Єфремових синів за їхніми родами, а границя їхнього спадку на схід була: Атрот-Аддар аж до горішнього Бет-Хорону.
6. І виходить та границя до Міхметату з півночі, і повертається границя на схід до Таанат-Шіло, та й переходить його зо сходу до Яноаху.
7. І сходить вона з Яноаху до Атароту та до Наари, і дотикає Єрихону, і виходить до Йордану.
8. А з Таппуаху границя йде на захід до потоку Кана, та й закінчується при морі. Це спадок племени Єфремових синів за їхніми родами.
9. І міста, відділені для Єфремових синів, були серед спадку Манасіїних синів, усі ті міста та їхні оселі.
10. Та не вигнали вони ханаанеянина, що сидів у Ґезері. І сидів ханаанеянин посеред Єфрема і так є аж до цього дня, і давав данину працею.

Псалми 45:1-5
1. Для дириґетна хору. На „Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови. (45-2) Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
2. (45-3) Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
3. (45-4) Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
4. (45-5) і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
5. (45-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.

Приповісті 14:4-5
4. Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5. Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Луки 11:29-54
29. А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.
30. Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.
31. Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!
32. Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
33. Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
34. Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.
35. Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!
36. Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.
37. Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38. Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
39. Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
40. Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?
41. Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.
42. Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!
43. Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!
44. Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...
45. Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!
46. А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!
47. Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...
48. Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
49. Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,
50. щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
51. від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!
52. Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!
53. А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,
54. вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).