A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 26

Левит 21:1-24
1. І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу.
2. Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,
3. і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням.
4. Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе.
5. Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.
6. Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.
7. Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.
8. І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!
9. А священикова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчестить батька свого, ув огні буде спалена.
10. А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,
11. і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься.
12. І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога. Я Господь!
13. І він візьме жінку в дівоцтві її.
14. Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні своєї він візьме за жінку.
15. І не збезчестить він насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його.
16. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
17. Промовляй до Аарона, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб приносити хліб свого Бога.
18. Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий,
19. або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,
20. або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами,
21. кожен чоловік із насіння священика Аарона, що на нім ця вада, не приступить, щоб приносити Господні огняні жертви, вада в нім, не приступить він, щоб приносити хліб свого Бога.
22. Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.
23. Та до завіси не підійде він, і до жертівника не приступить, бо вада в нім, і не збезчестить святині Моєї, бо Я Господь, що освячує їх.
24. І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізраїлевих.

Левит 22:1-33
1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2. Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь!
3. Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь!
4. Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,
5. або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,
6. особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.
7. А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.
8. Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь!
9. І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх!
10. А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.
11. А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.
12. А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
13. А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
14. А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
15. і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,
16. і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.
17. І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
18. Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,
19. то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.
20. Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.
21. А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:
22. сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.
23. А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.
24. А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.
25. І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.
26. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
27. Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.
28. А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.
29. А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.
30. Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь!
31. І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь!
32. І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас,
33. що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь!

Псалми 27:11-14
11. Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
12. Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
13. немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
14. Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

Приповісті 10:13-16
13. В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14. Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15. Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16. Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.

Марк 5:21-43
21. І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.
22. І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
23. і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
24. І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
25. А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
26. що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
27. як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
28. Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
29. І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
30. І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?
31. І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?
32. А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
33. І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...
34. А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
35. Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...
36. А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!
37. І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
38. І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.
39. А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!
40. І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
41. І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!
42. І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...
43. А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.