| Левит 23:1-44 |
| 1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 2. Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них скликатимете святі збори, оце вони, свята Мої: |
| 3. Шість день буде робитись робота, а дня сьомого субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших! |
| 4. Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі: |
| 5. У місяці першім, чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа. |
| 6. А п'ятнадцятого дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім день будете їсти опрісноки. |
| 7. Першого дня будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. |
| 8. І будете приносити для Господа жертву сім день; сьомого дня збори святі, жодного робочого зайняття не будете робити. |
| 9. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 10. Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, і будете жати жниво його, то снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика, |
| 11. а він буде колихати снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподобання вам; першого дня по святі священик буде колихати його. |
| 12. І ви прирядите в дні вашого колихання снопа однорічне безвадне ягня на цілопалення для Господа. |
| 13. А хлібна його жертва дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його вино, чверть гіна. |
| 14. А хліба, і пряженого зерна, і свіжих зерен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого принесення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях. |
| 15. І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого принесення снопа колихання, сім тижнів, повні будуть вони. |
| 16. А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдесят днів, та й принесете хлібну нову жертву для Господа. |
| 17. З ваших осель принесете два хліби колихання, дві десяті ефи пшеничної муки будуть вони, будуть спечені квашені, первоплоди для Господа. |
| 18. І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, вони будуть цілопалення для Господа, і жертва хлібна, і жертви литі для них, огняна жертва, пахощі любі для Господа. |
| 19. І спорядите одного козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну. |
| 20. І священик буде колихати їх разом із хлібом первоплодів, як колихання перед Господнім лицем, над двома ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика. |
| 21. І скличете того самого дня, і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях! |
| 22. А коли ви будете жати жниво вашої землі, не дожинай краю поля твого, а попадалих колосків жнива твого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позоставиш їх. Я Господь, Бог ваш! |
| 23. І промовив Господь до Мойсея, говорячи: |
| 24. Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, пам'ять сурмлення, святі збори. |
| 25. Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну жертву для Господа. |
| 26. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 27. А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа. |
| 28. І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого. |
| 29. Бо кожна душа, що не буде впокорюватись того самого дня, то буде вона винищена з своєї рідні. |
| 30. А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, то Я вигублю ту душу з-посеред народу її. |
| 31. Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях! |
| 32. Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу. |
| 33. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 34. Промовляй до Ізраїлевих синів, кажучи: П'ятнадцятого дня того сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа. |
| 35. Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити. |
| 36. Сім день будете приносити огняну жертву для Господа; восьмого дня святі збори будуть для вас, і принесете огняну жертву для Господа; це віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити. |
| 37. Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб приносити огняну жертву для Господа, цілопалення, хлібну жертву й заколену жертву, і жертви литі, належне дневі в його дні, |
| 38. окрім Господніх субіт, і окрім дарів ваших, і окрім усіх ваших обітниць, і окрім усіх ваших дарувань, що дасте Господеві. |
| 39. А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок. |
| 40. І візьмете собі першого дня плоду гарного дерева, пальмові віття, і галузку многолистого дерева та припоточних тополь, і будете веселитися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день. |
| 41. І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, сьомого місяця будете святкувати його. |
| 42. У кучках будете сидіти сім день, кожен тубілець в Ізраїлі сидітиме в кучках, |
| 43. щоб ваші покоління пізнали що Я в кучках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш! |
| 44. І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів про свята Господні. |
| Левит 24:1-23 |
| 1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 2. Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду. |
| 3. Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь! |
| 4. На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди. |
| 5. І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач. |
| 6. І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем, |
| 7. і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа. |
| 8. Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт. |
| 9. І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова. |
| 10. І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином. |
| 11. І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени. |
| 12. І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні. |
| 13. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 14. Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада. |
| 15. А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх. |
| 16. А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий. |
| 17. І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий. |
| 18. А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя. |
| 19. І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому: |
| 20. зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому. |
| 21. А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий. |
| 22. Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш! |
| 23. І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві. |
| Псалми 28:1-5 |
| 1. Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу... |
| 2. Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого! |
| 3. Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці! |
| 4. Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними, |
| 5. бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх! |
| Приповісті 10:17-18 |
| 17. Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить. |
| 18. Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий. |
| Марк 6:1-29 |
| 1. І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його. |
| 2. Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його? |
| 3. Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним... |
| 4. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм. |
| 5. І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив. |
| 6. І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав. |
| 7. І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами. |
| 8. І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес, |
| 9. а ходити в сандалях, і двох убрань не носити. |
| 10. І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти. |
| 11. А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому! |
| 12. І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися. |
| 13. І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли. |
| 14. І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього. |
| 15. Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків. |
| 16. А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес! |
| 17. Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею. |
| 18. Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого! |
| 19. А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла. |
| 20. Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки. |
| 21. Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині, |
| 22. і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі! |
| 23. І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого! |
| 24. Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя... |
| 25. І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя! |
| 26. І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити. |
| 27. І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову. |
| 28. І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері... |
| 29. А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його. |