A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 27

Левит 23:1-44
1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2. Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них скликатимете святі збори, оце вони, свята Мої:
3. Шість день буде робитись робота, а дня сьомого субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших!
4. Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі:
5. У місяці першім, чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа.
6. А п'ятнадцятого дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім день будете їсти опрісноки.
7. Першого дня будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити.
8. І будете приносити для Господа жертву сім день; сьомого дня збори святі, жодного робочого зайняття не будете робити.
9. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10. Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, і будете жати жниво його, то снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика,
11. а він буде колихати снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподобання вам; першого дня по святі священик буде колихати його.
12. І ви прирядите в дні вашого колихання снопа однорічне безвадне ягня на цілопалення для Господа.
13. А хлібна його жертва дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його вино, чверть гіна.
14. А хліба, і пряженого зерна, і свіжих зерен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого принесення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
15. І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого принесення снопа колихання, сім тижнів, повні будуть вони.
16. А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдесят днів, та й принесете хлібну нову жертву для Господа.
17. З ваших осель принесете два хліби колихання, дві десяті ефи пшеничної муки будуть вони, будуть спечені квашені, первоплоди для Господа.
18. І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, вони будуть цілопалення для Господа, і жертва хлібна, і жертви литі для них, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
19. І спорядите одного козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну.
20. І священик буде колихати їх разом із хлібом первоплодів, як колихання перед Господнім лицем, над двома ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика.
21. І скличете того самого дня, і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
22. А коли ви будете жати жниво вашої землі, не дожинай краю поля твого, а попадалих колосків жнива твого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позоставиш їх. Я Господь, Бог ваш!
23. І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
24. Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, пам'ять сурмлення, святі збори.
25. Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну жертву для Господа.
26. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
27. А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа.
28. І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого.
29. Бо кожна душа, що не буде впокорюватись того самого дня, то буде вона винищена з своєї рідні.
30. А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, то Я вигублю ту душу з-посеред народу її.
31. Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
32. Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.
33. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
34. Промовляй до Ізраїлевих синів, кажучи: П'ятнадцятого дня того сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа.
35. Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
36. Сім день будете приносити огняну жертву для Господа; восьмого дня святі збори будуть для вас, і принесете огняну жертву для Господа; це віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.
37. Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб приносити огняну жертву для Господа, цілопалення, хлібну жертву й заколену жертву, і жертви литі, належне дневі в його дні,
38. окрім Господніх субіт, і окрім дарів ваших, і окрім усіх ваших обітниць, і окрім усіх ваших дарувань, що дасте Господеві.
39. А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок.
40. І візьмете собі першого дня плоду гарного дерева, пальмові віття, і галузку многолистого дерева та припоточних тополь, і будете веселитися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день.
41. І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, сьомого місяця будете святкувати його.
42. У кучках будете сидіти сім день, кожен тубілець в Ізраїлі сидітиме в кучках,
43. щоб ваші покоління пізнали що Я в кучках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!
44. І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів про свята Господні.

Левит 24:1-23
1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2. Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.
3. Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4. На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.
5. І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.
6. І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7. і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.
8. Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.
9. І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.
10. І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.
11. І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.
12. І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.
13. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14. Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15. А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.
16. А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.
17. І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.
18. А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.
19. І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:
20. зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.
21. А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.
22. Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!
23. І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.

Псалми 28:1-5
1. Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
2. Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
3. Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
4. Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
5. бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

Приповісті 10:17-18
17. Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18. Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.

Марк 6:1-29
1. І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.
2. Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
3. Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...
4. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.
5. І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.
6. І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.
7. І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.
8. І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,
9. а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.
10. І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.
11. А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!
12. І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.
13. І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.
14. І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.
15. Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
16. А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!
17. Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.
18. Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!
19. А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
20. Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.
21. Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,
22. і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!
23. І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!
24. Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...
25. І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!
26. І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.
27. І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.
28. І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...
29. А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.