A A A A A
Біблія протягом одного року
Квітня 14

Ісуса Навина 17:1-18
1. І вийшов жеребок для Манасіїного племени, бо він первенець Йосипів, Махірові, Манасіїному первенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був вояк, то був йому Ґілеад та Башан.
2. І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми родами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йосипового сина, мужі, за їхніми родами.
3. А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки дочки. А оце імена його дочок: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.
4. І прийшли вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: Господь наказав був Мойсеєві дати нам спадок серед наших братів. І дав їм на Господній наказ спадок серед братів їхнього батька.
5. І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йордану,
6. бо Манасіїні дочки посіли спадок серед синів його, а ґілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.
7. І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на південь до мешканців Ен-Таппуаху.
8. Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі для Єфремових синів.
9. І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста Єфремові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від півночі до потоку, а кінчалася при морі.
10. На південь Єфремове, а на північ Манасіїне, а границею того було море. А в Асирі вони стикалися з півночі, а в Іссахарі зо сходу.
11. І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і мешканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.
12. Та Манасіїні сини не могли повиганяти мешканців цих міст, і ханаанеянин продовжував сидіти в тому краї.
13. І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на данину, а вигнати не вигнали його.
14. І говорили Йосипові сини з Ісусом, кажучи: Чому ти дав мені на спадок один жеребок та наділ один, а я ж народ численний, бо до цього часу благословив мене Господь.
15. І сказав до них Ісус: Якщо ти народ численний, то піди до лісу, та й повикорчовуєш собі там у краї періззеянина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна для тебе.
16. І сказали Йосипові сини: Не вистачить нам тієї гори, та й залізна колесниця в кожного ханаанеянина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізреельській.
17. І сказав Ісус до Йосипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: Ти численний народ, і в тебе сила велика, не буде тобі один жеребок,
18. але буде тобі гористий край; а що там ліс, то викорчуй його, і будуть тобі й його кінці. Бо ти виженеш ханаанеянина, хоч у нього колесниці залізні, хоч він сильний.

Ісуса Навина 18:1-28
1. І була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий Край.
2. І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племен, що не поділили ще спадку свого.
3. І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Аж доки ви будете лінуватися піти посісти той Край, що дав вам Господь, Бог ваших батьків?
4. Дайте від себе по три мужі на плем'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по Краю, і опишуть його за їхнім спадком, та й прийдуть до мене.
5. І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з півдня, а Йосипів дім стане на своїй границі з півночі.
6. А ви опишете той Край, сім частин, і принесете описа мені сюди, а я кину вам жеребка тут перед лицем Господа, Бога нашого.
7. А Левитам нема частки поміж вами, бо священнодіяння Господнє спадщина його. А Ґад, і Рувим, та половина Манасіїного племени взяли свій спадок по той бік Йордану на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній.
8. І встали ті мужі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли описувати Край, говорячи: Ідіть і походіть по Краю, і опишіть його, та й вертайтеся до мене. А я кину вам жеребка тут перед Господнім лицем у Шіло.
9. І пішли ті мужі, і перейшли по Краю, та й описали його за містами на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табору в Шіло.
10. І кинув їм Ісус жеребка в Шіло перед Господнім лицем. І поділив там Ісус Край для Ізраїлевих синів за їхніми поділами.
11. І вийшов жеребок для племени Веніяминових синів за їхніми родами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йосиповими.
12. І була їм границя на північну сторону від Йордану. І підіймається та границя до краю Єрихону з півночі, і підіймається на гору на захід, і закінчується при пустині Бет-Евен.
13. А звідти переходить та границя до Лузу, до краю Лузу на південь, це Бет-Ел. І сходить та границя до Атрот-Аддару на гору, що з півдня до долішнього Бет-Хорону.
14. І тягнеться та границя, і повертається на західній бік, на південь від гори, що навпроти Бет-Хорону на південь, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це західня сторона.
15. А південна сторона від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на захід, і виходить до джерела Ме-Нефтоаху.
16. І сходить та границя до кінця гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на північ. І сходить Ґе-Гінном побіч євусеянина на південь, і сходить до Ен-Роґелу,
17. і тягнеться вона з півночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І сходить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.
18. І переходить побіч навпроти Арави на північ, та й сходить до Арави.
19. І переходить та границя побіч Бет-Хоґли на північ, і закінчується границя при затоці Солоного моря на північ, до кінця Йордану з півдня. Це границя південна.
20. А Йордан граничить його зо східньої сторони. Це спадок Веніяминових синів за границями його навколо, за родами його.
21. І були міста для племени Веніяминових синів за їхніми родами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,
22. і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,
23. і Аввім, і Пара, і Офра,
24. і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, дванадцять міст та їхні оселі.
25. Ґів'он, і Рама, і Беерот,
26. і Міцпе, і Кефіра, і Моца,
27. і Рекем, і Їрпеїл, і Пар'ала,
28. і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, чотирнадцять міст та їхні оселі. Це спадок Веніяминових синів за їхніми родами.

Псалми 45:6-17
6. (45-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
7. (45-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
8. (45-9) Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
9. (45-10) Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
10. (45-11) Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
11. (45-12) А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
12. (45-13) А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
13. (45-14) Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
14. (45-15) У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
15. (45-16) Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
16. (45-17) Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
17. (45-18) Я буду ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!

Приповісті 14:6-6
6. Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Луки 12:1-31
1. Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
2. Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
3. Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
4. Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5. Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
6. Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
7. Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
8. Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
9. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
10. І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
11. А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
12. Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
13. І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
14. А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
15. І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
16. І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
17. І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
18. І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
19. І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
20. Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
21. Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
22. І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
23. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
24. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25. Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
26. Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
27. Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
28. І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
29. І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
30. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
31. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!