Instagram
English
A A A A A
Біблія протягом одного року
Квітня 16

Ісуса Навина 21:1-45
1. І підійшли голови домів батьків Левієвих до священика Елеазара й до Ісуса, сина Навинового, та до голів домів батьків племен Ізраїлевих синів,
2. та й говорили до них у Шіло в ханаанському Краї, кажучи: Господь наказав був через Мойсея дати нам міста на сидіння, а їхні пасовиська для нашої худоби.
3. І дали Ізраїлеві сини Левитам зо свого наділу на наказ Господній ті міста та їхні пасовиська.
4. І вийшов жеребок для родів кегатеянина. І були синам священика Аарона з Левитів від племени Юдиного, і від племени Симеонового, і від племени Веніяминового тринадцять міст.
5. А Кегатовим синам, що позосталися з родів племени Єфремового й з племени Данового та з половини племени Манасіїного жеребком дісталося десять міст.
6. А для Ґершонових синів від родів Іссахарового племени, і від Асирового племени, і від Нефталимового племени, і від половини Манасіїного племени в Башані жеребком дісталося тринадцять міст.
7. Мерарієвим синам за їхніми родами дісталося від племени Рувимового, і від племени Ґадового, і від племени Завулонового дванадцять міст.
8. І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська, як наказав був Господь через Мойсея, жеребком.
9. І дали вони з племени синів Юдиних та з племени синів Симеонових ті міста, що будуть нижче названі йменням своїм.
10. І було для Ааронових синів із родів кегатеянина, з Левієвих синів, бо їм був жеребок найперше.
11. І дали їм місто Кір'ят, батька велетнів Арби, воно Хеврон, на Юдиних горах, та його пасовиська навколо нього.
12. А мійське поле та оселі його дали Калеву, синові Єфуннеєвому, на власність його.
13. А синам священика Аарона дали місто сховища вбійника: Хеврон та його пасовиська, і Лівну та її пасовиська,
14. і Яттір та його пасовиська, і Ештемоа та її пасовиська,
15. і Холон та його пасовиська, і Девір та його пасовиська,
16. і Аїн та його пасовиська, і Ютту та її пасовиська, Бет-Шемеш та його пасовиська, дев'ять міст від двох тих племен.
17. А від Веніяминового племени: Ґів'он та його пасовиська, Ґеву та її пасовиська,
18. Анатоль та його пасовиська, і Алмон та його пасовиська, міст четверо.
19. Усіх міст Ааронових синів, священиків, тринадцять міст та їхні пасовиська.
20. А родам Кегатових синів, Левитам, що позостали від Кегатових синів, міста їхнього жеребка були від Єфремового племени.
21. І дали їм місто сховища вбійника: Сихем та його пасовиська, на Єфремовій горі, і Ґезер та його пасовиська.
22. І Ківцаїм та його пасовиська, і Бет-Хорон та його пасовиська, міст четверо.
23. А від Данового племени: Елтеке та його пасовиська, Ґіббетон та його пасовиська,
24. Айялон та його пасовиська, Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст четверо.
25. А від половини Манасіїного племени: Таанах та його пасовиська, і Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст двоє.
26. Усіх міст десять та їхні пасовиська для родів позосталих Кегатових синів.
27. А для Ґершонових синів з Левієвих родів від половини Манасіїного племени місто сховища вбійника: Ґолан у Башані та його пасовиська, і Беештера та її пасовиська, міст двоє.
28. А від Іссахарового племени: Кіш'йон та його пасовиська, Доврат та його пасовиська,
29. Ярмут та його пасовиська, Ен-Ґаннім та його пасовиська, міст четверо.
30. А від Асирового племени: Міш'ал та його пасовиська, Ардон та його пасовиська,
31. Хелкат та його пасовиська, Рехов та його пасовиська, міст четверо.
32. А від Нефталимового племени місто сховища вбійника: Кедеш у Ґаліл та його пасовиська, і Хаммот-Дор та його пасовиська, і Картан та його пасовиська, міст троє.
33. Усіх міст Ґершонових за їхніми родами тринадцять міст та їхні пасовиська.
34. А для родів Мерарієвих синів, Левитів, позосталих від племени Завулонового: Йокнеам та його пасовиська, Карта та її пасовиська.
35. Дімна та її пасовиська, Нагалал та його пасовиська, міст четверо.
36. А від Рувимового племени: Бецар та його пасовиська, і Ягца та її пасовиська,
37. Кедемот та його пасовиська, і Мефаат та його пасовиська, міст четверо.
38. А від Ґадового племени місто сховища вбійника: Рамот у Ґілеаді та його пасовиська, і Маханаїм та його пасовиська,
39. Хешбон та його пасовиська, Язер та його пасовиська, усіх міст четверо.
40. Усіх міст для Мерарієвих синів за їхніми родами, що позосталися з Левієвих родів, було за їхнім жеребком дванадцять міст.
41. Усіх Левієвих міст серед власности Ізраїлевих синів сорок і вісім міст та їхні пасовиська.
42. Будуть ті міста такі: кожне місто з пасовиськом його навколо нього, так для всіх тих міст.
43. І дав Господь Ізраїлеві ввесь той Край, що присягнув був дати його їхнім батькам, і вони посіли його та й осілися в ньому.
44. І Господь дав їм мир навколо, усе так, як присягнув був їхнім батькам. І ніхто зо всіх їхніх ворогів на встояв перед ними, усіх їхніх ворогів Господь дав у їхню руку.
45. Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому, усе збулося.

Ісуса Навина 22:1-34
1. Тоді покликав Ісус племено Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,
2. та й сказав їм: Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.
3. Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували виконання заповідей Господа, Бога вашого.
4. А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йордану.
5. Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею.
6. І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наметів своїх.
7. А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наметів, то поблагословив їх,
8. та й сказав до них, говорячи: Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже численною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.
9. І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло, що в ханаанському Краї, щоб піти до краю Ґілеад, до краю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.
10. І прийшли до йорданських могил, що в ханаанському Краї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.
11. І почули Ізраїлеві сини таке: Оце збудували сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника навпроти ханаанського Краю, при йорданських могилах, на боці Ізраїлевих синів.
12. І почули це Ізраїлеві сини, і була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, щоб піти на них війною.
13. І послали Ізраїлеві сини до синів Рувимових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського краю Пінхаса, сина священика Елеазара,
14. та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.
15. І прийшли вони до синів Рувимових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського краю, та й говорили з ними, кажучи:
16. Так сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.
17. Чи нам мало Пеорового гріха, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пораза в Господній громаді?
18. А ви відвертаєтеся сьогодні від Господа. І станеться, ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.
19. І справді, якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до Краю Господньої посілости, що там пробуває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудуванням собі жертівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.
20. Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневірився був переступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх.
21. І відповіли сини Рувимові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:
22. Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль він буде знати. Не пощади нас цього дня, якщо бунтом і якщо переступом проти Господа ми це зробили,
23. якщо ми збудували собі жертівника на відвернення від Господа; а якщо ми будували на принесення цілопалення та жертви хлібної, і якщо на спорядження на ньому мирних жертов, то Господь Він відплатить,
24. і якщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?
25. Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан, нема вам наділу в Господі! І ваші сини відірвуть наших синів від боязні Господа.
26. Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопалення й не на жертву,
27. але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопаленнями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!
28. І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколінь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.
29. Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його.
30. І почув священик Пінхас та начальники громади й голови тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.
31. І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневірилися Господеві тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.
32. І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського краю до Краю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали їм звіт.
33. І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.
34. І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь Він Бог.

Псалми 46:7-11
7. (46-8) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
8. (46-9) ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
9. (46-10) Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
10. (46-11) Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
11. (46-12) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.

Приповісті 14:12-13
12. Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Луки 13:1-22
1. Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
2. Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
3. Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
4. Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
5. Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
6. І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
7. І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?
8. А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,
9. чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.
10. І навчав Він в одній з синагог у суботу.
11. І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
12. А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
13. І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
14. Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
15. А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
16. Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
17. А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
18. Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?
19. Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.
20. І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?
21. Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.
22. І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.