Луки 17

1

І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!

2

Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!

3

Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.

4

І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!

5

І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!

6

А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!

7

Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?

8

Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?

9

Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10

Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!

11

І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.

12

І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.

13

І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!

14

І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...

15

Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.

16

І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...

17

Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?

18

Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?

19

І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!

20

А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,

21

і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!

22

І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...

23

І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!

24

Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.

25

А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...

26

І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:

27

їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.

28

Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29

того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.

30

Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!

31

Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,

32

пам'ятайте про Лотову дружину!

33

Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.

34

Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.

35

Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.

36

Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!

37

І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...