Луки 11

1

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.