Матвія 25

1

Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

2

П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3

Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.

4

А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.

5

А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.

6

А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!

7

Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.

8

Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

9

Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.

10

І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

11

А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!

12

Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

13

Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

14

Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

15

І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

16

А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.

17

Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

18

А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

19

По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

20

І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

21

Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

22

Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

23

казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

24

Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

25

І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...

26

І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

27

Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

28

Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.

29

Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

30

А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

31

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32

І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

33

І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

34

Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

35

Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

36

Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

37

Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

38

Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

39

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

40

Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

41

Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

42

Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

43

мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.

44

Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?

45

Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!

46

І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.