Матвія 18

1

Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?

2

Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3

та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!

4

Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5

І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6

Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...

7

Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!

8

Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9

І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.

10

Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11

Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.

12

Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

13

І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

14

Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

15

А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.

16

А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.

17

А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!

18

Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.

19

Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20

Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.

21

Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?

22

Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23

Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.

24

Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.

25

А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.

26

Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!

27

І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.

28

А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!

29

А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!

30

Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.

31

Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.

32

Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33

Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?

34

І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35

Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.