Пісня Піснями 6

1

Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.

2

Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.

3

Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!

4

Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!

5

Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!

6

Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!

7

Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

8

Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,

9

та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:

10

Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?

11

Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?

12

І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...

13

(7-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?