Приповісті 5

1

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

2

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

3

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

4

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

5

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

6

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

7

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

8

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

9

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

10

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

11

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

12

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

13

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

14

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

15

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

16

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

17

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

18

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

19

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

20

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

21

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

22

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

23

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...