Приповісті 30

1

Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

2

Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

3

і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

4

Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

5

Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

6

До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

7

Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

8

віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

9

щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

10

Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11

Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

12

покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

13

покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

14

Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

15

Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

16

шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

17

Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

18

Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

19

дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

20

Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

21

Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

22

під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

23

під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

24

Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

25

мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

26

борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

27

немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;

28

павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!

29

Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:

30

лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,

31

осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!

32

Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!

33

Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.