Приповісті 23

1

Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

2

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

3

не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

4

Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

5

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

6

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

7

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

8

той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

9

Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

10

Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

11

бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

12

Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

13

Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

14

ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

15

Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16

і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

17

Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

18

бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

19

Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20

Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

21

бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

22

Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

23

Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

24

Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

25

Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

26

Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

27

Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

28

І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

29

В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

30

У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

31

Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

32

кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

33

пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

34

І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

35

І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...