Вибір Біблії

Старий Завіт

	Новий Завіт

Українська Біблія 1930

‹

Приповісті 14

›

1
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2
Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3
На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4
Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5
Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6
Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7
Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8
Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9
Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10
Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11
Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12
Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13
Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14
Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15
Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17
Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18
Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19
Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20
Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22
Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23
Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24
Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25
Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26
У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27
Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28
У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29
Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30
Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31
Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33
Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34
Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35
Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Ukrainian Bible 1930
Public Domain: 1930

Приповісті 14

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.