Псалми 49

1

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

2

(49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

3

(49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

4

(49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

5

(49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

6

(49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

7

(49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

8

(49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

9

(49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

10

(49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

11

(49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

12

(49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

13

(49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

14

(49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

15

(49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

16

(49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

17

(49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

18

(49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

19

(49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

20

(49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!