Псалми 44

1

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

2

(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

3

(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

4

(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

5

(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

6

(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

7

(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

8

(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

9

(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

10

(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

11

(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

12

(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

13

(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

14

(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

15

(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

16

(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

17

(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

18

(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

19

(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

20

(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

21

(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

22

(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

23

(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

24

(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

25

(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

26

(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!