Псалми 37

1

Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,

2

бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!

3

Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!

4

Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!

5

На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,

6

і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.

7

Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.

8

Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,

9

бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!

10

А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,

11

а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!

12

Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,

13

та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!

14

Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,

15

та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!

16

Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,

17

бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!

18

Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,

19

за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.

20

Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!

21

Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,

22

бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!

23

Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;

24

коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.

25

Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.

26

Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.

27

Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!

28

Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!

29

Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.

30

Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,

31

Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.

32

А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,

33

та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.

34

Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.

35

Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,

36

та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!

37

Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,

38

переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!

39

А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,

40

і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!