Псалми 141

1

Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

2

Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

3

Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

4

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

5

Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

6

Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

7

Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

8

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

9

Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

10

Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!