Псалми 139

1

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

2

Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

3

Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

4

бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

5

Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

6

Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

7

Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

8

Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

9

Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

10

то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

11

Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

12

то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

13

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

14

Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

15

і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

16

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

17

Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

18

перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

19

Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

20

Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

21

Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

22

повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

23

Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

24

і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!