Псалми 109

1

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

2

бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

3

і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

4

обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

5

вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

6

Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

7

Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

8

Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

9

Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

10

і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

11

Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

12

Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

13

Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

14

Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

15

Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

16

ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

17

Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

18

Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

19

Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

20

Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

21

А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

22

бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

23

Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

24

Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

25

і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

26

Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

27

і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

28

Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

29

Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

30

Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

31

бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!