Йов 23

1

А Йов відповів та й сказав:

2

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

3

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

4

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

5

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

6

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

7

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

8

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

9

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

10

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

11

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

12

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

13

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

14

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

15

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

16

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

17

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!