Йов 12

1

А Йов відповів та й сказав:

2

Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...

3

Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?

4

Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...

5

Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!

6

Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.

7

Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.

8

Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.

9

Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?

10

Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?

11

Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?

12

Мудрість у старших, бо довгість днів розум.

13

Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.

14

Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

15

Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.

16

В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.

17

Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,

18

Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.

19

Він провадить священиків босо, і потужних повалює,

20

Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.

21

На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.

22

Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.

23

Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.

24

Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,

25

вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!