Буття 9

1

І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

2

І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

3

Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.

4

Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

5

А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.

6

Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.

7

Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!

8

І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

9

А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.

10

І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

11

І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.

12

І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

13

Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

14

І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

15

І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.

16

І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.

17

І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.

18

І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.

19

Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.

20

І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

21

І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.

22

І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.

23

Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.

24

А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.

25

І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!

26

І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!

27

Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!

28

А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.

29

А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.