Біблія протягом одного року
Вересень 24


Пісня Піснями 1:1-17
1. Соломонова Пісня над піснями.
2. Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
3. На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4. Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
5. Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
6. Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
7. Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
8. Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
9. Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
10. Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!
11. Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!
12. Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.
13. Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
14. Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!
15. Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!
16. Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!
17. Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!

Пісня Піснями 2:1-17
1. Я саронська троянда, я долинна лілея!
2. Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!
3. Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
4. Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
5. Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!
6. Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
7. Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
8. Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...
9. Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...
10. Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
11. Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
12. Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
13. Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
14. Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
15. Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
16. Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
17. Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

Псалми 104:1-9
1. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
2. Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
3. Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
4. Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
5. Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
6. безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
7. від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
8. виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
9. Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Приповісті 24:15-16
15. Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
16. бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

1 Коринфян 11:17-34
17. Пропонуючи це вам, я не хвалю, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
18. Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення, у що почасти я й вірю.
19. Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
20. А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю.
21. Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається.
22. Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!
23. Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,
24. подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!
25. Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!
26. Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.
27. Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!
28. Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29. Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
30. Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули.
31. Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.
32. Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.
33. Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.
34. А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.